Як описувалось в статті "Англійсько-Французький морський конфлікт 1940 р. Напад на Мерс-ель-Кебірі", Франція визнає свою поразку Німеччині. В результаті підписано договір, по якому всі воєнні кораблі Середземного моря під контролем Німеччини, чи Італії повинні були бути перераховані і роззброєні. Це ставило під пряму загрозу Британську імперію. Та Французький флот не збирався співпрацювати з окупантами. 24 червня 1940 р. міністр К.Дарлан видає таємний наказ, в якому наголошується, що необхідно прийняти всі способи, щоб не допустити захоплення їхніх кораблів.

Базу в Мерс-ель-Кебірі вдалося знищити (див. статтю "Англійсько-Французький морський конфлікт 1940 р. Напад на Мерс-ель-Кебірі"). Тепер британці повернулися в сторону Дакара (Сенегал). Там розташовувались 3 крейсера, 3 лідера и 7 підводних човнів. Також там був і лінкор "Рішельє", на якому тільки-но були закінчені ходові випробування і він являвся одною з головних цілей англічан.

"Рішельє" був на зовнішньому рейді, щоб в випадку атаки він міг маневрувати.

Із Фрітауна (С'єрра-Леоне) вийшли британські авіаносець "Гермес", крейсери "Австралія", "Дорсетшир" і "Мілфорд". 7 липня вони прибули до Дакару і французам був посланий ультиматум, який французи відкинули.

В ніч з 7-го на 8-липня в порт проникнув катер британців, з якого запустили під кормою "Рішельє" шість глубинних бомб. Та вони не здетонували.

Через дві год. з авіаносця англійців стартували шість торпедоносців-бомбардувальників Swоrdfish. Розвернувшись над внутрішнєю боновою загорожею французів вони ринулись в атаку. Зенітний вогонь був відкритий надто пізно. Одна з торпед пройшла під кілем лінкорна "Рішельє" і зірвалась біля гребних валів правого борту, визваши детонацію глубинних бомб, запущених раніше. Виникла пробоїна, площею коло 40 м.кв., деформувались гребні вали і елементи силового набору, були розбиті паливні цестерни, вентиляційні установки, виведені з ладу електромотори головного калібру і кермового приводу, дальноміри, зірвана головна радіоантена. Потік води в корабель вдалось зупинити тільки черз два дні. Відсутність ремонтної бази не дозволила відразу відновити справніть лінкорна і цілий рік він простояв як плаваюча башня.

Всі літаки повернулись на базу буз пошкоджень.