Авіація другої світової війни - оборона Ленінграда
Вівторок, 17 травня 2011, 21:42

ОборонаЩе до початку війни Гітлер віддавав значення захоплення Ленінграду чуть чи не більше, ніж Москві. Він був колискою ненависного Гітлеру комунізму і мав важливе стратегічне значення. Дуже розвинуте місто щодо виробництва, в ньому зосереджувались основні сили Балтійського флоту. Також це б дало змогу з'єднати свої сили з фінами.

На захоплення Ленінграду, крім 16-ої і 18-ої польових армій, 4-ї танкової, також були направлені 760 літаків 1-го повітряного флоту. Всі сили із німецької групи "Північ". Гітлер планував танками відрізати Ленінград зі сходу та південного-сходу. 16-а армія повинна була розвинути успіх (який Гітлер уже наперед смакував) в головному напрямку, 18-а - захопити Естонію, зокрема Таллін, та Моонзундскі острови.

Ми ж протиставляли їм війська Північного і Північно-Західного фронтів та сили Балтійського флота. Ситуація була невтішною. Після проведених раніше боїв із 33 дивізій повністю укомплектованими були тільки 7. З авіацією не краще. Тільки 235 літаків, тобто, більш, ніж втричі менша кількість, ніж у фашистів.

Флот утворив лінію фронту від ріки Луга до озера Ільмень, так звану Лужську лінію оборони. Для підсилення захисту Ленінграда вся авіація Північного і Північно-Західного фронтів, сил Балтійського флота та 7-й авіакорпус ПВО підпадали під централізоване командування (генерал. А.А. Новиков). 10 липня війська 41-го моторизованого корпусу фашистів спробували прорватись в Ленінград найкоротшим шляхом через Лужську лінію оборони, та наші війська не без допомоги авіації відбилися. 56-й моризований корпус підійшов до Лужської лінії західніше Шимська. Та тут відпір їм дала 11-а армія. Вони зуміли розчленувати корпус ворога на дві частини, нанести йому значні втрати та оточити 8-й та 3-й моторизовані дивізії. Зуміли вирватись з облоги тільки завдяки підмозі з боку 1-го армійського корпуса. Тут себе знову проявила наша нечисельна авіація, яка зуміла вивести з ладу велику кількість автомашин та до 30-и танків противника.

В полосі оборони Новгородської оперативної лінії оборони фашистські війська зупинилися на рубежі річки Мшагі, на Карельському перешийку наші війська надійно закріпилися на рубежі оборони Карельского укріпленого району.Карта

19 липня Гітлер вимушений припинити на деякий час наступ до підсилення своїх військ. Наші також використали паузу для укріплення оборонних рубежів.

30 липня фюрер дав наказ до чергового наступу. Для ефективного бомбардування 8-й авіаційний корпус Німеччини був відданий в підпорядкування 1-му повітряному флоту.

Та розвернути наступ війська верхмату зуміли тільки 10 липня. Він розвернувся одночасно на Карельскому перешейку, на південно-східному та південному підступі до Ленінграда, між Онежським та Ладожським озерами та в Естонії.

18-а німецька армія зуміла добратись до Талліна. Три тижні тривала битва за нього. Палубна авіація, як, в принципі, і інші види військ, діяла на межі зусиль. Та занадто нерівними були сили. 29 серпня війська відступили з Талліна, обстріляний артилерією та з повітря Балтійський флот зумів переправитись через замінований Фінський залив в Кронштад, де продовжував брати участь у захисті Ленінграду.

41-й моторизований корпус зумів найти слабке місце на лівому фланзі Лужської оборонної лінії в південно-східному та південному підступі до Ленінграда, прорвав її, 15 серпня захопив Новгород, 20 серпня - Чудово, 25 серпня - Любань та Тосно. До цілі фашистам залишилось чуть більше 50 км.

Треба сказати, що з Північно-Західного напрямку нашими військами 12 серпня був організований контрудар силами 34-ї та 11-ї армій під Старою Русою. За три дні прорвашись на 60 км, стали серйозно загрожувати фашистьким військовим з тилу на новгородському напрямку. Німцям прийшлось направити значні сили на захист своїх військ, в тому числі і 8-й авіаційний корпус. Наші натиску не витримали і відступили за межі ріки Ловать (25 серпня). Німці ж змогли більшу частину авіації направити безпосередньо на захоплення Ленінграда.

Не дивлячись на ротації, які провів Сталін, фашистські війська захопили станцію Мге, а 8 вересня захопили Шліссельбург. Вийшовши до Ладожського озера, блокували Ленінград із суші. А 9 вересня в повітрі зависла загроза, авіація противника та сухопутні війська нанесли удар по селам Красное Село, Уріцк (західніше Красногвардійська).

16 вересня противник прорвався до фінського заливу, між Стрельней та Уріцьким. Та дальше пройти не змогла. Новостворена Приморська оперативна група закріпилась на довжину 65 км та в глубину 25 км.

17 вересня німці захопили Пушкін. Це був останній їх значний успіх. Спроби прорватись через річку Нева та об'єднатись з підрозділами Фівнляндії фашистів закінчились провалом.

Важливим для дій авіації стало те, що нашим військам вдалось тривалий термін відстоювати Моонзундскі острови. Після відступу з Прибалтики там розгорнулись аеродроми передових позицій нашої авіації для ударів по території Німеччини. Перший наліт на Берлін датується 8 серпня, коли 13 бомбардувальників вночі вилетіли з аеродрому в Сааремі 1-го мінного торпедного полку ВПС Балтійського флоту. Нальоти продовжувались до 4 вересня. Командував полковник Є.Н. Преображенський.Тільки через п'ять місяців фашистам вдалось взяти острів. Більша частина наших людей з нього влилась в ряди захисників Ленінграда.

Коли Гітлер зрозумів, що взяти місто штурмом не вдався, він взяв його в облогу. Зв'язок з зовнішнім світом Ленінград міг підтримувати тільки через Ладожське озеро або повітря.

Місто весь час обстрілювалось та атакувалось з повітря. За вересень та жовтень було здійснено приблизно 100 вильотів фашистської авіації. Всього ж за весь період блокади фашистами було здійснено вильоти на 2712 літаках. Тут треба віддати належне людям, які недивлячись на голод продовжували оборонятись. Із всієї цієї кількості німецьких літаків всього лиш 480 прорвались в місто. 272 було збито.

На захисті повітря стояли 2-й корпус проти-повітряної оборони (до 950 зенітнок, 300 зенітних прожекторних станцій та 200 аеростатів загородження) та 7-й винищувальний авіаційний корпус (до 300-от літаків). Також діяли частини винищувальної авіації ленінградського фронту та Балтійського флоту.

ППО діяла по принципу кругової оборони. Більшість аеродромів розташовувались всередені зенітного вогню. Оборона з повітря діяла по єдиному плану, який був розроблений під керівництвом штабу Ленінградського фронту. Командування ППО здійснювалось з командного пункта 2-го корпусу генерала М.М. Процвєткіна. Близько 270 тис. жителів Ленінграда входило в місцеву проти-повітряну оборону.

Наші ППО не тільки відсиджувались в обороні. 7-й винищувальний авіаційний корпус регулярно прикривав війська Ленінградського фронту та наносили удари по позиціях фашистів.

Також з допомогою авіації за весь час блокади було перекинуто більш, ніж 6 т вантажу (переважно висококалорійні продукти).

Як бачимо, ми в цій статті зосередились не тільки на авіації, оскільки мужність всіх людей, які пережили ті часи, визиває повагу і ними можна тільки захоплюватися.

Цитувати цю статтю на Вашому сайті

Щоб процитувати цю статтю на Вашому сайті, скопіюйте
і вставте код з віконечка на вашій сторінці у форматі HTML




Перегляд :

Авіація другої світової війни - оборона Ленінграда
Вівторок, 17 травня 2011
Ще до початку війни Гітлер віддавав значення захоплення Ленінграду чуть чи не більше, ніж Москві. Він був колискою ненависного Гітлеру...

Останнє оновлення на Середа, 18 травня 2011, 04:03
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити