Авіація другої світової війни - оборона Києва
Четвер, 19 травня 2011, 00:00

ПолоненіДо середини липня на південній частині радянсько-німецького фронту війська південно-західного фронту несли важкі втрати. 1-а танкова група, 16-а та 17-а армії німців розгорнули наступ в основному напрямку - на Київ, де розгорнулись основні бої. Фашистське командування розраховувало, що 1-а танкова армія після прориву в районі Бердичева зробить оточуючий маневр через Білу Церкву, а 6-а та 17-а армія, наступаючи з Бердичева, з'єднаються з 11-ю армією (яка наступала в первомайському напрямку) і замкнуть кольцо оточення.

Радянське командування, розгадавши намір фашистів, підсилило війська київського укріпленого району. 5-а армія з півночі, 26-а з південого заходу наносили серйозні удари по 1-й танковій армії. В результаті німцям не вдалось використати розрив між 5-ю та 6-ю південно-західними арміями радянських військ. Війська верхмату зупинились на річці Ірпень, 11 липня розпочалась облога столиці України.

Фашистам прийшлось відтягнути для взяття Києва більшіть сил 6-ї армії. В цей же час маневр 1-ї танкової групіровки залишився незмінним. Однак завдяки вдалим діям 5-ї армії вдалося обмежити в пересуванні 6-у армію (що не дало можливості наступу на Київ) та танкову групу (що не дозволило їй оточити війська 6-ї, 12-ї армій Південно-Західного фронту та 18-ї армії Південного фронту). Особливо потрібно відзначити фронтову та дальньо-бомбардувальну авіацію, літаки яких сумісно з військами проти-повітряної оборони прикривали Київ, переправи та наносили удари по позиціях противника.

На той час із авіації армій Південно-Західного фронту залишилось 359 літаків (169 винищувачів, 190 бомбардувальники). Мала кількість винищувачів призводила до того, що бомбардувальникам часто приходилось діяти буз прикриття.

До 20 липня, в зв'язку з просуванням 11-ї німецької армії в Первомайському напрямку виникла загроза оточення з півдня правого крила Південного та лівого крила Південно-Західного фронтів. В зв'язку з цим 6-а, 9-а, 12-а, 18-а армії заняли лінію Біла Церква, Гайсин, річка Дністер. Крім того, контрудар, нанесений корпусом 5-ї армії з півночі та двома корпусами 26-ї з півдня змусили 1-у танкову групу зайняти оборону на рубежі Фастова, Белої Церкви, Таращі.

Після відновлення наступу німців війська правого крила південного фронту відійшли, таким чином уникнувши облоги.

30 липня 5 дивізій 6-ї армії перейшли в наступ на Київський оборонний рубіж, 31 липня - на Коростенський. 7 серпня противнику прийшлось підсилитись ще однією дивізією, настільки запеклим був опір. Тільки підтянувши значні сили бомбардувальної авіації, противник зумів на вузькому проміжку прорвати першу смугу південно-західної оборони Києва. Та з другої смуги оборони наша авіація активно контратакувала позиції фашистів. В цей час 5-а радянська армія зуміла закріпитись на рубежі вздовж залізної дороги Коростень - Київ. На протязі півтора місяці зуміла стримувати 10 дивізій противника.

10 серпня в зв'язку з загрозою втрати значних сил німецьке командування призупинила наступ 6-ї армії. Але 1-а танкова групіровка, 11-а та 17-а армії оточили 6-у та 12-у армію наших військ.

Війська правого флангу 6-ї німецької армії тільки до 23 серпня зуміли вийти до Дніпра, та й то завдяки цьому, що 19 серпня 5-а радянська армія по команді залишила Коростенський укріплений район.

Військам Південного фронту була дана команда відійти до лінії Чигирин, Вознесенськ, Дністровський лиман. В кінці серпня фашистській Німеччині вдалось з'єднати групи армій "Центр" та "Південь" і оточити 21-у, 5-у и 37-у армії Південно-Західного фронту в районах Чернігова, Киева та Ніжина.

Щоб цього не допустити, було введено в дію Брянський фронт, та він з поставленою задачею не справився. 15 серпня 1-а та 2- танкові групи фашистів з'єднались в районі Лохвіци, завершивши оточення чотирьох армій південно-західного фронту. Більшій половині їх особистого складу не вдалося прорватись, десятки тисяч солдат та офіцерів загинуло.

19 вересня Ставка наказала 37-й армії залишити Київ. Його оборона тривала 71 день, знову наші люди показали мужність, героїзм, самовіддачу, фашисти чекали значно швидшого та легшого просування, на протязі ведення боїв за Київ їм весь час приходилось підсилювати свої війська. Одним з ключових факторів поразки в даній битві був програш в повітрі, нестачу літаків радянських військ. Хто зна, як би все обернулось, якби ми мали змогу домінувати в повітрі?

Цитувати цю статтю на Вашому сайті

Щоб процитувати цю статтю на Вашому сайті, скопіюйте
і вставте код з віконечка на вашій сторінці у форматі HTML




Перегляд :

Авіація другої світової війни - оборона Києва
Четвер, 19 травня 2011
До середини липня на південній частині радянсько-німецького фронту війська південно-західного фронту несли важкі втрати. 1-а танкова...

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити