Авіація другої світової війни - прорив блокади Ленінграда
П'ятниця, 27 травня 2011, 00:00

ШтурмДо початку 1943 р. положення Ленінграда залишалось доволі складним. Лінія фронту пролягала від Ораніємбаумського плацдарму до Урицька (по узбережжю Фінської затоки), на південь до Пулково, Пушкін, Колпіно, надалі на північний захід до Усть-Тосно і по західному березі Неви до Ладожського озера, в районі села Липки виходила по Ладожському озеру на беріг і до озера Ільмень. З сухопутним зв'язком з зовнішнім світом проблеми залишались.

Не один раз, починаючи з 1941 р., наші війська намагались прорвати блокаду Ленінграда, але безрезультатно.

Під Ленінградом німці тримали 18-у армію, яка в своєму складі мала 26 дивізій. З повітря її прикривали сили авіації 1-го повітряного флоту, в складі якого нараховувалось до 450 літаків.

На півдні фронт віддалявся від міста всього на 4 км, в цей час як на інших напрямках - 25-30 км. Цей виступ називався шліссельбургсько-синявинський. Це було найбільш укріплений німцями район. Однак на даній ділянці відстань між військами Ленінградського та Волховського фронтів була найменшою (15 км). Ще на початку грудня ставка затвердила рішення саме на тут проривати облогу. Війська двох фронтів одночасно повинні були вести наступ назустріч один одному і розірвати кольцо на суші, тим самим прорвавши блокаду Ленінграда.

Підтримували операцію війська 13-ї, 14-ї повітряних армій, також авіація Краснознаменного Балтійського Флоту. Всього вдалось зібрати 850 літаків. Це давало значну перевагу в повітрі над німцями. Також використовувались сили Ленінградського ППО. Операція отримала кодову назву "Іскра".Карта прориву блокади Ленінграда

Перед авіацією ставились задачі захисту від ударів фашистських літаків і знищувати наземні об'єкти ворога. Були відпрацьовані питання взаємодії авіаційних армій. Для ефективного застосування штурмовиків та бомбардувальників був придуманий так званий "човниковий спосіб". Оскільки наступ обох фронтів вівся назустріч один одному, то літак одного фронту після використання бойових вантажу не повертався назад, а сідав на аеропорт другого фронту, де заправлявся та поповнювався боєприпасами.

Силами артилерії та авіації попередньо наносили руйнації по пунктам оборони противника. Літаки радянських ВПС били по німецьких аеродромах, залізнодорожнім вузлам, по опорним пунктам в глубині, по резерву та артилерії противника. Треба відзначити і секретність даної операції. Не дивлячись на те, що вночі на 11 січня наші війська заняли вихідні позиції для наступу, німецьке командування тільки за 4 дня до наступу відчуло, що щось не так. А визначити точно час наступу для зняття блокади Ленінграда так і не змогли.

Вночі на 12 січня наші літаки ще раз нанесли удар по вузловим пунктам ворога, зокрема дальня авіація за 70 хв. здійснила 450 вильотів, наносячи удари по станції Мга. Всю ніч літаки вимотували противника.

А в 09.30 12 січня розпочався наступ. Ленінградський фронт - артилерійськими ударами, а Волховський - і з повітря. В 11.50 по льоду річки Нева стрілкові дивізії першого ешелона під прикриттям 13 повітряної армії розпочали просування. За 4 хв. зуміли вибратись на беріг, вірватись в траншеї ворога і розпочати рукопашний бій.

За перший день з суттєвою допомогою авіації  з'єднанням 67-й армії вдалось прорватись на 3 км, 2-ї армії на 1-3 км в глубину оборони противника. До 14 січня війська 67-ї армії вийшли до південної окраїни Шліссельбурга, а лівий фланг Волховського фронта - в район Синявино.

До 17 січня шліссельбургську-синявинску групіровку фашистів вдалось загнати в район Ладожського озера в ліса і болота. На цей час Синявино був взятий, а за Шліссельбург все ще велися бої.

В 9 год. 30 хв. 18 січня на східній окраїні Робітничого поселення № 1 зустрілись війська 123-ї окремої стрілкової бригади Ленінградського фронту та війська 372-ї стрілкової дивізії. В 12-й год. 136-а стрілкова дивізія та 61 танковий корпус Ленінградського фронту ввірвались в Робітниче поселення № 1 та № 5, там з'єднались 18-ю дивізією Волховського фронту. В цей же день Шліссельбург був взятий, шліссельбургсько-синявинська групіровка фашистів була знищена. Блокада Ленінграда була прорвана

На півдні, в напрямку станції Мег, військам 67-й та 2-й арміям прийшлось закріпитись на досягнутих рубежах, оскільки противник підсилив свій оборонний рубіж 5-а дивізіями, тому наступ міг призвести до непотрібних втрат.

Отже, створився коридор шириною 8-11 км по берегу Ладожського озера, за 17 днів по ньому була прокладена залізна та автомобільна дороги. Виснажені жителі з радістю 7 лютого зустрічали перші від 1941 р. вантажі з зовнішнього світу сухопутним шляхом.

Радянським військам за 7 днів вдалось прорвати блокаду Ленінграда. Значним фактором для забезпечення цього було і домінування нашої авіації в небі, яка весь час тримала оборону фашистів в напрузі.

Цитувати цю статтю на Вашому сайті

Щоб процитувати цю статтю на Вашому сайті, скопіюйте
і вставте код з віконечка на вашій сторінці у форматі HTML




Перегляд :

Авіація другої світової війни - прорив блокади Ленінграда
П'ятниця, 27 травня 2011
До початку 1943 р. положення Ленінграда залишалось доволі складним. Лінія фронту пролягала від Ораніємбаумського плацдарму до Урицька...

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити