Мало кому відомо, що робилось в небі над Берліном в серпні 1941 р. Пропаганда Геббельса, що наша авіація знищена, та масований удар з повітря по Москві (22 липня 1941 р.) німецьких літаків "надихнуло" наше командування, не дивлячись на важке становище, прийняти рішення відбомбитися по Берліну. Ідея прийшла в голову адміралу Кузнєцову. Уже 26 липня пропозиція була у Сталіна. Тому це дуже сподобалось, оскільки була необхідність показати фашистам,що не все так буде просто.

Однак від лінії фронта до Берліна більш, ніж 1000 км. Радянські дальні бомбардувальники літаки ДБ-3 з повним навантаженням перелетіти не могли. Тому було прийнято рішення стартувати з території Прибалтики, з острова Саарема до столиці окупантів по прямій було близько 900 км.

Через декілька днів все детально прорахували. Командуючим цієї складної операції призначили генерал-лейтенанта Жаворонкова, який 30 липня прилетів в 1-й бомбардувальний мінний торпедний полк Балтфлота. Ним на той час командував Євгеній Миколайович Преображенський.

Літаки ДБ-3 за рахунок знятого бронезахисту полегшили. А провести в повітрі приходилось не багато, не мало - 8 год. За бортом температура була іноді до -50 град. по цельсію, тому всім льотчикам видали теплі костюми та кисневі маски.

Ітак, в 21.00 три ланки літаків ДБ-3 з інтервалом 15 хв. 7 серпня строєм "ромб" вилетіли з аеродрома Кагул в напрямку на Берлін. Маршрут пролягав через острів Рюген, далі - злиття річок Варти і Одер, потім - напряму на Берлін.

Першу ланку вів сам Преображенський, другу - капітан Гречішніков, третю - капітан Єфремов.

До цілі наближались на гранично-можливій висоті - 6.5 км. Що цікаво, що над аеропортом Штеттін фашисти запрошували літаки сісти. Вони були настільки впевнені в собі, що навіть не давали запит, а відразу прийняли за своїх!

Існувала домовленість не вести ніяких радіопереговорів, команди подає Преображенський аеронавігаційними вогнями. Перші бомби ФАБ-500 посипались на прекрасно освітлене місто. Тільки через 35 хв. сонні фашисти забили тривогу. Погасили всі вогні, відкрили зенітний вогонь. Але проти-повітряна оборона німців не розгадала ешелон літаків ДБ-3, весь вогонь вела з розрахунку на висоту 4500-5000 м. Наші бомбардувальники лягли на зворотній курс.

З наших втрат відомо про літак лейтенанта Дашковського, який не дотягнув до аеропорта Кагул і розбився. 15 машин відбомбились над промисловими об'єктами Німеччини. Але найбільше значення було психологічне, оскільки показало, що проти Німеччини можна воювати і що наша авіація теж має зуби.

Всього 10 раз група, уже на той час Героя Радянського Союзу Преображенського, виконувала нальоти на Берлін. Участь брало біля 90 літаків ДБ-3, було скинуто 311 бомб. Відомо про 32 пожежі на території столиці фашизму. І тільки 5 вересня розлючений Гітлер послав значні сили авіації групи "Північ" на аеродром Кагула і знищив його.