Перші російські винищувальні авіазагони були створені в 1915 р. Один захищав Варшаву, інший захищав Царську Ставку. Весною 1916 р. створено ще 12 авіазагонів, тобто тоді, коли вже йшла Перша Світова війна. Цим також можна пояснити низьку результативність російських асів-льотчиків в порівнянні з пілотами інших країн.

Взагалі, асом (з французького "туз") в авіації називали льотчика, який збив не менше 10 літаків.

Найкращим російським асом-льотчиком Першої Світової війни був Олександр Козаков. Розпочав війну ще до утворення авіазагонів в Росії, 29 грудня 1914 р. Перший свій літак збив на моноплані "Моран-Жольнье" таранним ударом. Досить незвичним способом здобув свою другу перемогу. 1 квітня 1915 р. в районі Вісли колесом ударив німецький біплан "Альбатрос". Всього збив 17 літаків (за непідтвердженими даними - 32). Загинув 1 серпня 1919 р. в авіакатастрофі.

Штабс-капітан Євграф Крутень збив 15 літаків (за непідтвердженими даними - 20). Але не дивлячись на це, рівному йому на Східному фронті не було. Одним з його найбільш улюблених прийомів була атака з перевагою висоти - пролітав з сонячної сторони 50-100 м нижче ворога, потім розворот в хвіст літака супротивника і, - вогонь з відстані 15-19 м. Навіть австрійському асу-льотчику обер-лейтенанту Франк фон Лінко-Кроуфорду, на рахунку якого було 30 збитих літаків, не раз змушений знижуватись, щоб спасти своє життя.

Штабс-капітан Аргєєв Павло Володимирович також збив 15 літаків. Загинув 30 жовтня 1922 р. в авіакатастрофі при перевозці пошти в Чеських Татрах, в районі Трутнова.

Як бачимо, не дивлячись на невисоку результативність російських асів, в тактичному плані вони переважали своїх супротивників. Французький пілот Жан Дюваль бачачи, як російськи льотчики роблять переворот через крило, штопор, піке та ін., ставив їх за приклад, оскільки від початку маневру до вогню по противнику проходило всього четверть секунди, ворог просто не встигав зорієнтовуватись.