Виявляється, авіаційний двигун можна встановлювати не тільки на літак. В історії СРСР був випадок, коли він використовувався на локомотиві.

В 1970 р. на Тверському вагонобудівному заводі був виготовлений експериментальний локомотив, що являв собою головний моторний вагон ЕР22 з встановленими на даху турбореактивними двигунами АІ-25 (ці двигуни використовуються на літаку Як-40). Причиною створення локомотива такого незвичайного типу були ідеї організації високошвидкісного залізничного сполучення і подальшого використання двигунів АІ-25, що вичерпали свій ресурс в повітрі.

З 1971 по 1975 р швидкісний вагон-лабораторія використовувався для дослідних поїздок і проведення дослідних робіт. Випробування проходили між станціями Дніпродзержинськ та Новомосковськ (Придніпровська залізна дорога). В лютому 1972 р. була досягна найвища швидкысть - 250км/год. Це було рекордом для колії, ширина становить 1520мм.

Доля вагона була сумна. В 1975 р. був виготовлений електропоїзд Ер200. Його швидкість становила 200км/год. Його поява багато в чому завдячує поїзду з авіаційними двигунами, оскільки експерименти допомогли зробити необхідні конструкційні впровадження, що допомогло Ер200 досягти такої швидкості. А потреба в ШВЛ (швидкісний вагон-лабораторія) відпала, адже двигуни, які використовуються в авіації, економними не назвеш. Вагон був повернутий за належністю на завод-виробник. Там він провів трохи більше 10 років, піддаючись розграбуванню.

В 1986 р комітет ВЛКСМ КВЗ висунув ініціативу створення кафе-відеосалону, під який мали намір використовувати кузов СВЛ з його незвичайними двигунами. Вагон з відстійника переїхав до цеху спецпродукції, де був очищений, з нього повністю було демонтовано всі внутрішнє обладнання (якого вже і так залишилось небагато), замінені віконні рами (замість оригінальних рам ЕР22 були встановлені підігнані по розмірах опускні рами від пасажирського вагона), в колишній кабіні і першому тамбурі були облаштовані бар і посудомийка, а в салонах влаштовані кінозали. Зовні вагон був перефарбований і змінив забарвлення з червоно-жовтого на біло-блакитний.

У 2008 році ніс вагона з реактивними двигунами був відрізаний, пофарбований і встановлений як пам'ятник на честь 110-річчя Тверського вагонобудівного заводу.