Люди, які не пов'язані з авіацією, завжди собі уявляють його у вигляді чорного ящика. Це не дивно - адже ця назва міцно закріпилась за бортовим самописцем, який записує все, що відбувається під час польоту та забезпечує зберігання інформації під час навіть найжахливішої авіакатастрофи.

Почнемо з того, що ніякий це не "чорний ящик", а куля яскраво червоного або оранжевого кольору. Така форма дозволяє витримувати значний зовнішній тиск (на випадок, якщо літак впав у воду), а яскравий колір, думаю, не важко зрозуміти, для чого. Щоб зразу впадав у вічі серед обгорілих уламків літака, який зазнав авіакатастрофи.

Тож чому "чорний ящик"? Існує декілька версій походження даної назви. Згідно першої, один з перших самописців (його створили французи Уссено та Боуден) являв собою світлопроменевий осцилограф. Принцип роботи полягав у тому, що зміна кожного параметра польоту літака викликала відхилення відповідного дзеркальця, яке відбивало тонкий промінь світла на рухому фотоплівку. А для того, щоб захистити фотоплівку від світла, корпус самописця було пофарбовано в чорний колір.

Згідно другої версії, назва "чорний ящик" поширилась після того, як наземному персоналу було суворо заборонено обслуговувати самописці (за винятком контролю працездатності), а деталі його функціонування були суворо засекречені. А в точних науках "чорний ящик" - це пристрій, конструкція та принцип роботи якого невідомий або неважливий.

Записувати розмову пілотів почали в 1953 р., коли австрієць Девід Уоррен прикинув, що розмова екіпажу могла би суттєво допомогти в розслідуванні причин авіаційної події.

Зараз переважно використовують два самописці на літаках - речевий і параметричний. Обидва вони розташовані в хвості літака, оскільки дуже часто кабіна зазнає значно більше пошкоджень, аніж в хвості літака.

Сьогоднішні бортові самописці працюють переважно з магнітними носіями, вони повинні згідно стандарту TSO-C124 забезпечувати збереження інформації на протязі 30 хв. повного охоплення вогнем, при ударних перевантаженнях 3400 g протягом 6 мс, статичних перевантаженнях більше 2 т протягом 5 хвилин і зануренні на глибину 6000 м протягом місяця.

І ще один цікавий факт: на могилі автора речового самописця Девіда Уоррена є напис: "Винахідник бортового самописця. Не відкривати!".