Ще з 1930 р. японські конструктори почали займатись реактивними двигунами. Але, так як і в Англії, не знаходили підтримки уряду. Аж в 1941 р. в м. Іокосума в науково-дослідному технологічному інституті морської авіації було створено відділ авіаційних двигунів. Першим реактивним японським двигуном був Ne-00, випробування якого проходили восени 1943 р. Далі були Ne-10, Ne-12, та всі вони не задовільняли потреб конструкторів.

В 1944 р. літом на основі всього лиш фотографій двигуна BMW 003, які було отримано з Німеччини, було розпочато проектування Ne-20. Суттєво від німецького прототипа відрізнявся тільки меншими розмірами та тягою: 475 кг. В березні 1945 р. він був випробуваний на стенді. В цей час велася розробка першого японського літака з реактивними двигунами, який отримав назву J8N1 "Кікка", що в перекладі з японської означає "Священна квітка". Його конструкція в цілому схожа на літак Me-262. Розраховувався на два двигуни. Саме на нього і встановили Ne-20.

Если Вы хотите отдохнуть после тяжелых месяцев напряженной работы, то база отдыха в затоке Вероника лучший вариант. Качественное обслуживание, доступные цены  - все это оставит приятные воспоминания про дни, проведенные на отдыхе.

25 червня 1945 р. будівництво першого прототипу було завершене. В умовах війни навіть до випробувань першого літака з реактивним двигунами в історії авіації Японії було замовлено 94 машини. Але так і не було жодної випущено.

Льотчик капітан-лейтенант Такаока вперше підняв перший літак з реактивними двигунами в історії авіації Японії J8N1 в повітря 7 серпня з авіабази Кісадзуру. Тривав політ 11 хвилин, його результатом залишились задоволені. Та при другому польоті через чотири дні літак було зруйновано. Другий прототип збудовано було, але випробуваний в повітрі він так і не був. Згодом був доставлений в США.

Довжина літака становила 9.25 м, розмах крила - 9.65 м, площа - 13.2 кв.м. Максимальна злітна вага літака становила 3550 кг. Розраховувалось, що винищувач буде розвивати максимальну швидкість 675 км/год., дальність польоту 550 км.

Література:

1. В. Баргатінов "Реактивні винищувачі світа".