Ще в 1947 р. американські ВМС та ВПС зацікавились ідеєю літака з вертикальним зльотом. Зацікавленість перших можна було пояснити тим, що США скоротило фінансування, відповідно, зменшення кількості авіаносців. Другі - вразливістю авіаційних баз від ударів з повітря. Треба сказати, що ще в 1944 р. німці проектували літак Triebflugel. Він розташовувався вертикально, опирався на колеса, які розміщувались на чотирьох поверхнях хвостового оперення. За допомогою гвинтів літак відривався від землі, при наборі потрібної висоти переходив в горизонтальний політ. Сідав також на хвіст. Даний проект так і не був реалізований, але подібним шляхом пішли і американці. Їх літаки Lockheed XFV-1 та Convair  XFY-1 також повинні були відповідати даним  вимогам.

Крім самих військових в виготовленні та впровадженні в серійного виробництва даного типу літака дуже зацікавлені були компанії по виробленню повітряних гвинтів. Турбореактивна авіація дедалі все більше витісняла їх з ринку, тому їм необхідно було доказати свою потрібність. Фірма Curtiss-Wright взагалі розпочала власне дослідження можливості будівництва літака вертикального зльоту та посадки. Їх проект отримав назву Humminbird. Таким чином, зібравши матеріали по даному проекту та по проекту літака Triebflugel американські воєнні визначилися з загальною концепцією його конструкції та приступили до проектування (див. статтю "Літак Lockheed XFV-1- конструкція").

Для авіамоделістів дивися статтю "Літак Lockheed XFV-1 - авіамоделістам".

Література:

1. Крылья Родины. 2009 г., № № 1, 2.