Літак Іл-12 - історія експлуатації
Субота, 20 серпня 2011, 00:00

В польотіЯк згадувалось в статті "Літак Іл-12 - випробування", на початку 1947 р. перші 5 літаків Іл-12 поступили в аеропорт "Внуково". Пілоти були задоволені ним. Простора кабіна, хороша управляємість, все це надавало йому значної переваги над літаком Лі-2, який був на той час в експлуатації. Єдине, що при великому завантаженню при зльоті до швидкості 175 км/год. літак Іл-12 мав погану стійкість (проводились польоти навіть зі злітною масою 18 200 кг).

Було видано рекомендації збільшити нормальну злітну масу до 16 800 кг. Однак через декілька років один з літаків зазнав катастрофи. Причини до сих пір невідомі. Однак, після цього нормальну злітну масу літака було зменшено до 16 100. Кількість місць скоротили до 18, демонтувавши 3 крісла з передньої частини фюзеляжу, місце, яке звільнилося, стали використовувати для багажу. Так експлуатували до 1954 р., після чого обмеження частково зняли, добавивши ще 3 місця.

1 травня відбувся перший публічний політ літака Іл-12. В червні розпочались регулярні польоти.

При одному з польотів літака Іл-12 трапилась авіаційна подія. Планувався політ в Адлер, куда керівництво направляло на відпочинок піонерів. На швидкості відриву (110 км/год.) несподівано відмовив один двигун. Пілот В. Черняков зумів розпочати гальмування. Завдяки носовій опорі, На поліяка не дала літаку скапотувати та довгій смузі літак за її межі не викотився (про авіаційні події, які трапились з Іл-12, Ви можете прочитати в статті "Авіаційні події з літаком Іл-12"). Після додаткових випробувань дійшли висновку, що при відмові одного двигуна на зльоті необхідно переводити працюючий двигун на режим форсажу. Але не різко, а плавно. Правда, уявіть собі, екстремальна ситуація, а потрібно щось "плавно" робити". Для цього потрібні просто сталеві нерви.

Було також запропоновано (інженер М.В. Ліпатов)  переробити конструкцію літака так, щоб при випущених шасі їх стулки були закриті. Це б дозволило зменшити лобовий опір. На одній машині таким чином і поступили. Політ в серпні 1948 р. в Ашхабаді (пілот А.І. Восканов) показав, що при працюючих двох двигунах швидкість зростає на 40 км/год., а при одному двигуні вертикальна швидкість зростає на 40 %. Правда, дана заміна в конструкції була запроваджена тільки в Іл-14.

Також, для полегшення навантаження на педалі добавили ще один руль направлення з пружинним сервокомпенсатором, оскільки після зльоту на швидкості 160 км/год. при відмові двигуна фізично б не вистачило зусиль для компенсації крутного моменту. Крім того, в конструкцію літака Іл-12 було впроваджено форкіль. Це покращило путьову стійкість літака. Для швидшого прибирання шасі почали використовували 4 помпи (раніше працював від двох), були впроваджені нові гвинти АВ-9В з кращою системою флюгування. Але все рівно відмова одного двигуна у літака Іл-12 залишалась його ахіллом весь період експлуатації.

З кінця липня в НІІ ВПС розпочались державні випробування військово-транспортного варіанту Експонатлітака Іл-12. Для цього салони двох машин переобладнали в вантажний варіант. Одна була призначалась для буксирування вантажних планерів Ц-25, інша - для перевозки вантажів та десантників. Літаки в загальному отримали схвальні відгуки, був ряд недоліків (недостатньо місця для десантників, погана шляхова стійкість), які в подальшому були усунуті.

За кордоном літак вперше був показаний на польській ярмарці в Познані (весна 1948 р.). Першим регулярним закордонним рейсом став рейс Москва - Софія. Надалі літак літав в Іран, Афганістан, Угорщину, Чехію, Польщу, Швецію, Францію. 10 літаків Іл-12 Б закупила Чехія, один - в Румунію. Дуже багато закупив Китай.

З 1948 р. літаки Іл-12 поступають на озброєння. Базувались машини в Вітебську, Кривому Розі, Тулі та Пскову. Кожний полк мав по 32 літаки - 3 ескадрильї по 10 та 2 в управлінні. Однак служба в військовій авіації літаків Іл-12 була не довгою. На свій борт він міг брати всього лиш 20 парашутистів. А уявіть собі, треба перевезти дивізію. Крім того потрібно було і техніку перевезти. На це літак не був здатний. Ну, і погані двигуни також зіграли свою роль. Не одна катастрофа трапилась через них і в армії. Тільки в деяких допоміжних частинах продовжував свою службу літак (в основному в Балашовському військовому училищі). Тут він проявив себе з дуже надійної сторони. З Іл-12 трапився тільки один серйозний інциндент, та і то не по його вині. При одному з польотів машину просто недозаправили. На одному з розвороті двигунам не вистачило пального. Курсанту з допомогою керівника польотів вдалося посадити літак без шасі.

В СРСР літаки Іл-12 експлуатувались до початку 70-х років. Найдовше літали вони в Китаї. Китайці встановили двигуни місцевого виробництва, що суттєво підвищило їх надійсність. Цивільний літак з бортовим номероми 505 свій останній політ виконав 27 жовтня 1983 р., з номером 503 - 6 жовтня 1988 р., а військові літаки з номерами 35240 та 35241 закінчили свій трудовий шлях аж в жовтні 1993 р., після 45 р. експлуатації.

Унікальним стало використання літаків Іл-12 в Арктиці та Антарктиці. Весною 1950 р. з На стоянціаеродрому Чкаловський два Іл-12 Д відбуксирувало два планера Ц-25 на Північний полюс, потім забрало їх з прямо з льоду та відправили в Красноярськ. 24 жовтня 1958 р. Іл-12 вперше пролетів над Південним Полюсом. При чому 7000 км йому вдалося пролетіти всього лиш з однією зупинкою.

 Конструкцію літака Іл-12 читайте в статті "Літак Іл-12 - конструкція".

Цитувати цю статтю на Вашому сайті

Щоб процитувати цю статтю на Вашому сайті, скопіюйте
і вставте код з віконечка на вашій сторінці у форматі HTML




Перегляд :

Літак Іл-12 - історія експлуатації
Субота, 20 серпня 2011
Як згадувалось в статті "Літак Іл-12 - випробування", на початку 1947 р. перші 5 літаків Іл-12 поступили в аеропорт "Внуково". Пілоти були...

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити