Невидимі, але не для всіх
Понеділок, 30 січня 2012, 12:13

АвіаціяЯк ми вже писали в статті "Літаки-невидимки - спроба Заходу", після війни Америка виходить на перші позиції в створенні літаків-невидимок. Це пояснюється дуже легко. Поки обезкровлена Європа зализувала рани після виснажливої війни, у США, на територіїї якої не велись військові дії, могли зосередитись на розвитку новітніх на той час технологій. Одним з них і стало створення літака-невидимки. Правда, була певна відмінність. Тодішні часи уже не вимагали, щоб літак був невидимий візуально. Основне, щоб він був невидимий для радіохвиль.

Що цікаво, існує версія, що надихнула США стаття радянського вченого Уфімцева про створення літального апарату по дельтавидній схемі. Разом з певними матеріалами та фарбами, вона була здатна зробити літак невидимим для радіохвиль. Що цікаво, в 1969 р. США отримує даніАвіація цього ж таки Уфімцева, в якій той описує різноманітні поверхні, які здатні розсіювати електромагнітні хвилі. Щоб американці робили без радянського вченого?

З 1974 р. США розпочинає розробку проекту літака-невидимки. Робота розпочалась в рамках проекту "Ехо-1", її керівником було призначено В.Шройдера, провідного інженера авіапідприємства "Локхід". В 1975 р. були представлені перші макети літаків-невидимок. В 1976 р. був заключений договір на створення двох таких літаків.

Ітак, перший політ відбувся в 1981 р. Літак отримав назву "F-117". Літак був виконаний по дельтавидній схемі, в його конструкцію були включені матеріали тільки новітніх технологій. Літак справді міг проходити непомітним для РЛС, які були на той час в наявності США. Потираючи руки, США розпочало створення бомбардувальника В-1, або відомого для більшості "Стелс".

Літаки F-117 себе дуже добре зарекомендували себе в першій іракській війні та в Югославії. Правда, неприємним моментом для них стало декілька збитих невидимок. Американці зразу ж один перед одного стали заявляти про помилки пілотів, посилались на важкі погодні умови. Але на виставці в Абу-Дабі (ОАЕ) Росією було представлено зенітні комплекси "Стріла" і "Куб". Вони прекрасно справлялись з літаками-невидимками. Адже вони працювали на коротких хвилях, в цей час як уфімцев і Шройдер розглядали тільки довго-метрові хвилі. Плюс, в станціях ще використовувались теплові інфрачервоні сенсори, які прекрасно "бачили" двигун літаків-невидимок. Так що і тут вийшов великий "пшик".

Що ж час, не стоїть на місці. Думається, що скоро появляться нові розробки, можливо, це будуть уже літаючі тарілки. Можливо, такі розробки уже десь проводяться.

Література:

1. Вікентій Соломін, "Невидимка".

Цитувати цю статтю на Вашому сайті

Щоб процитувати цю статтю на Вашому сайті, скопіюйте
і вставте код з віконечка на вашій сторінці у форматі HTML




Перегляд :

Невидимі, але не для всіх
Понеділок, 30 січня 2012
Як ми вже писали в статті "Літаки-невидимки - спроба Заходу", після війни Америка виходить на перші позиції в створенні...

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити