Північний Полюс завжди був важко доступним. Тому логічно, що авіацію від самої її появи широко використовували для його досягнення.

Сьогодні 11 травня. В цей день в 1926 р. дирижабль "Норвегія" стартував до Північного Полюсу.

Літальний апарат являв собою напів-жорстку конструкцію. Він мав об'єм 19 000 куб.м Корпус та всі виступаючі деталі були обтічної форми, що дозволяло зменшити лобовий опір. У довгій заскленій гондолі під кілем могли розташуватися до 20 пасажирів. У трьох моторних гондолах були встановлені три двигуни «Майбах» Mb.IVa потужністю по 250 л. с. Довжиною дирижабль сягав 106 м, діаметру - 19.5м, міг досягнути максимальної швидкості 115 км/год.

Сконструював дирижабль Умберто Нобіле. Розробка та будівництво дирижабля тривало з 1923 по 1926 рр. в Італії. Після серії випробувальних польотів дирижабль N-1 (саме під таким індексом він розроблявся) 29 березня було передано експедиції, яку очолювали сам конструктор Нобіле, Руаль Амудсен та Л.Елсуорт. Тоді його і перейменували в "Норвегію".

10 квітня дирижабль "Норвегія" вилетів з Риму до Пулхем (Англія), потім в Осло і, зробивши додаткові зупинки в Ленінграді і Вадсьо (північ Норвегії), відправився в Шпіцберген. Туди прибув 7 травня. І ось, 11 травня в 8:50 за Гринвічем дирижабль стартував до Північного полюсу та досяг його в 1:30 (за Грінвічем) 12 травня. Екіпаж провів над полюсом 2,5 години, обстежив територію з повітря, а потім дирижабль "Норвегія" попрямував на Аляску, де і приземлився 14 травня. Там він був розібраний і на транспортному судні доставлений назад в Італію.

Яке ж було розчарування учасників експедиції, коли вони дізналися, що до них уже побували на Північному Полюсі, це здійснили Річард Берд і Флойд Беннет (США) на літаку Fokker F.VII. Правда, їхнє досягнення було піддано сумніву, спір тривав до 1996 р, коли в польотному журналі Берда були виявлені стерті, але все ще помітні дані, які свідчили про фальсифікацію ним даних, опублікованих офіційно.