Сьогодні минуло 68 років з дня першого польоту одного з найбільш незвичайних літаків Другої Світової війни - літака Do 335. Його незвичність полягає в тому, що окрім тягнучого гвинта був передбачений штовхаючий.

В роки війни Клавдіус Дорньє працював відразу по трьох напрямках. Проекти носили назву Р.231/1, Р.231/2 та Р.231/3. Р.231/1 з двома двигунами Р.231/1-01 - DB605E (1500 к.с.), Вони повинні були розташовуватись перед та за кабіною пілота. Хвостове оперення хрестоподібне, мало в своєму складі амортизатори.

Р.231/2 розглядався у двох варіантах. Один - з використанням двох двигунів DB 603G, потужністю 1900 к.с. також спереді і позаду кабіни. Другий варіант з двома двигунами, які розташовувались в спарених гондолах з тягнучими гвинтами. Крило у Р.231/2 було площею на 1 кв.м більше, ніж у першого варіанта (36 кв. м).

Читать любят многие. Но очень трудно сейчас найти действительно качественную и хорошо написанную книгу. В этом Вам поможет книжный интернет магазин Киев "Монмартр". Воспользуйтесь этим ресурсом и любимое чтиво будет у Вас в руках!

Цікавою була пропозиція Р.231/3. На ній передбачалось використати змішану силову установку. Попереду - поршневий DB603, позаду реактивний. Повітря до реактивного двигуна попадало через отвори у фюзеляжі. Сопло знаходилось під хвостовим оперенням. Оскільки штовхаючий гвинт був відсутній, то була можливість повернутись до класичного хвостового оперення.

Було вибрано варіант Р.231/2. Згодом було присвоєне ім'я літаку Do-335.

В січні 1943 р. поступило перше замовлення на три прототипи. В умовах війни ніхто заради виготовлення нових машин не відмовлявся б від тих, які уже перевірені бойовими діями. Тому будівництво літака Do-335 просувалась не дуже швидко. Але Дорньє пощастило - його машиною зацікавився сам Гітлер.

Правда, спочатку фюрер думав використовувати його як резерв Ме-262, але той себе не виправдав.

Та й вересні 1943 р. перший прототип Do-335 був готовий. Його перший політ відбувся 26 жовтня 1943 р. В цілому, результатом залишились задоволені. Було знайдено декілька незначних недоліків, їх швидко усунули. Найбільшими проблемами виявились погана горизонтальна стійкість літака та хвостове оперення. Особливо нарікання були на руль висоти, використання тримерів давало потрібний ефект тільки при працюючому одному передньому двигуні. Наступні випробувальні польоти виявили ще ряд недоліків, такі як погане охолодження заднього двигуна та самовільне складання шасі. Однак, попри все те відзначалось, що літак навіть при роботі одного двигуні доволі таки простий в управлінні, при чому, використання тільки заднього було ефективніше, ніж тільки переднього. При працюючому штовхаючому гвинті літак Do-335 розвивав швидкість до 560 км/год.

31 грудня був проведений обліт другого прототипу. Він відрізнявся від першого тим, що з-під фюзеляжу забрали повітрозабірник маслорадіатора, його ж об'єднали з кільцевим радіатором навкруг переднього двигуна. Стійки шасі були обладнані стулками іншої форми. 15 квітня 1944 р. він був втрачений. Загорівся задній двигун та літак впав на склад снарядів зенітної артилерії.

20 січня 1944 р. здійснив свій перший політ третій прототип, який відрізнявся в зміні конструкції вихлопних патрубків, а також більш гострою передньою крайкою крила.

Всього першої серії було випущено 9 машин. Але тільки 7 липня 1944 р. Гітлером було віддано наказ про надання пріоритету літакам Do-335, оскільки бомбардувальник "Швальбе" надій не виправдав. Та на той час уже було пізно. Союзні війська серйозно тіснили фашистів, в зв'язку з цим використати повноцінно літак Do-335 німецькі війська не встигли.