В цей день в 1957 р. відбувся перший в історії космонавтики політ міжконтинентальної балістичної ракети, яка вивела на орбіту перший в історії людства штучний супутник Землі.

Ще в 1947 р. було розпочато роботу над балістичною ракетою міжконентальної дальності під керівництвом М.К. Тихонравова. Була вибрана двухступінчаста схема з повздовжнім поділом ступенів. Назву проект дістав Р-3. Маса міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) складала до трьохсот тон.

В 1950 - 1953 р.р. була проведена розробка МБР з масою бойової частини 3 т, стартової - 170 т. Розраховувалась на дальність польоту до 8000 км. Проект отримав назву Т1. Та в жовтні 1953 прийшла інша директива. Необхідно було створити ракету зі збільшеною масою бойової частини до 5.5 т. При цьому дальність повинна залишатись, як і в Т1. Ведучим конструктором було назначено Д.І. Козлов. В червні 1954 р. був готовий ескізний проект. Дальність польоту навіть вдалось збільшити до 8500 км. Даний проект отримав назву Р-7.

Використовувались принципіально нові ЖРД з паливною парою "рідкий кисень - гас". Конструкція ракети була вибрана також двохступінчаста. Відштовхуючі сили створювались за допомогою реактивних вихлопів із сопел, вбудованих в баки. Управлялась за допомогою рульових ЖРД, які входили в склад основних двигунів. На пілонах бокових ракетних блоків були встановлені аеродинамічні рулі, використовувались на початковій стадії польоту.

Планувався спочатку старт ракети з пускового стола, та із-за того, що в цьому випадку прийшлось би будувати вітрозахисну стіну, в грудні 1954 р. від такої схеми відмовились. Був прийнятий варіант з підвіскою ракети в спеціальну стартову систему. В травні 1955 р. було розпочато будівництво площадки для запуску МРД. Так і було започатковано  станцію Байконур.

В травні 1957 р. розпочались випробування. Перший запуск не був успішний, рівно через хвилину в хвостовому відділені появився візуально помітний вогонь. При детальнішому перегляді запису було виявлено, що пожежа розпочалась ще до відриву від стартової площадки.

Після відповідних коригувань Р-7 офіційно була запущена  в серпні цього ж року. В верхніх рядах атмосфери пройшло руйнування головної частини Р-7. Та про це було замовчано. Тим більше, що подальші запуски проходили вдало.

Ідея запуска штучного супутника була висунута С.П. Корольовим ще в 1955 р. Та аж в лютому була прийнята відповідна постанова про виготовлення простійшого супутника (ПС), який, в принципі, практичного значення аж такого не мав, використався для завоювання СРСР першості в космосі.

Для запуску з МБР зняли відсік приладів та бойову частину, встановили замість нього конічний обтікач, на його верхньому шпангоуті закріпили ПС-1 (простійший супутник). 4 жовтня 1957 р. був проведений успішний запуск. Супутник відділився від Р-7 на 315 с., центральний блок МБР до входу в шари атмосфери, здійснив 882 оберти.

Треба сказати, що з допомогою вищевказаної ракети був запущений 4 листопада цього ж таки року і перший супутник з живою істотою - сабакою Лайка.

 Для тих, хто цікавиться авіамоделюванням, деталізована схема конструкції  ракетоносія МБР-7 тут.

Література:

1. "Моделіст-конструктор", 2007 р., № 11.

2. Громадське полытичне видання "ПРЕС-ЦЕНТР", №40 (115) від 03.10.2007 р.