Вбивство слона або таємниця 007
Вівторок, 03 вересня 2013, 08:41

Авіація"Слоном" називають широкофюзеляжний літак Боїнг-747 за його велетенські розміри. Але навіть "слон" 30 років назад не зумів вистояти проти удару радянського винищувача Су-15...

Ця подія трапилась у ніч на 2 вересня 1983 року в небі неподалік від південного узбережжя острова Сахалін Тоді загинуло 269 людей.

То був час найгострішого після Карибської кризи радянсько-американського протистояння. У розпалі були війни в Нікарагуа та Афганістані, західні країни бойкотували Олімпіаду-80, яка проходила в Москві. На своїх європейських базах американці розміщували націлені на Союз ядерні ракети середньої і меншої дальності, СРСР вживав подібні заходи.

Цю трагічну подію Радянський Союз пояснював так. Відхилившись від міжнародної траси більш як на 500 кілометрів, лайнер дві з половиною години летів у повітряному просторі СРСР над розташованими на Сахаліні та Камчатці стратегічними об'єктами ядерної зброї та протиповітряної оборони та намагався втекти від винищувачів ППО. Це відбувалося вночі, тож визначити, чи це американський розвідник Боїнг RS-135, чи «Боїнг-747» визначити не могли. Тому було наказано знищити літак. США, як і Південна Корея, пояснювали це інакше. Відхилення від курсу було зумовлено помилкою бортових комп'ютерів, неуважністю екіпажу, – але аж ніяк не цілями розвідки.

Авіація

Як же все відбувалося? Найбільший у світі пасажирський літак того часу «Боїнг-747» авіапідприємства «Коріен ейрлайнс» виконував авіарейс з однойменним з Джеймсом Бондом номером 007 Нью-Йорк – Сеул. В Анкориджі на Алясці була виконана проміжна посадка для дозаправлення, це найкоротший шлях. Вилетівши з Анкориджа, він невдовзі втратив зв'язок з тамтешніми диспетчерами та збився з міжнародної траси Р-20, відхилившись від неї практично на 500 кілометрів. Зрештою літак опинився над Камчаткою. Туди він підійшов о 1 годині 30 хвилин за токійським часом і летів просто на базу стратегічних ядерних сил СРСР. Звісно, його відразу же «засікли» радари ППО. В повітря злетіли вісім винищувачів МіГ-23 і Су-15. Не реагуючи на запити радянських диспетчерських служб і винищувачів, лайнер перетнув Камчатку і полетів у бік Охотського моря. О 3 годині 5 хвилин він знову з'явився у повітряному просторі СРСР – уже біля берегів Сахаліна. Знову підняли винищувачі-перехоплювачі, які повинні були примусити невідомий літак здійснити посадку на одному з радянських аеродромів.

Винищувач Су-15, який безпосередньо переслідував лайнер, пілотував льотчик Геннадій Осипович. Після події він звільнився в запас. О 3 годині 13 хвилин він доповів: «Ціль бачу, на запит «свій-чужий» не відповідає». Через дві хвилини: «Ціль не відповідає на запит на аварійній частоті». Ще через п'ять хвилин Осипович отримав наказ дати попереджувальні постріли з гармат, виконав його і доповів: «Ціль маневрує за висотою і швидкістю». Через три хвилини йому наказали: «Підготуватися до пуску ракет». Зафіксувавши лайнер у прицілі, через чотири секунди Осипович натиснув на кнопку... Через секунду дві ракети влучили у «Боїнг». «Перша влучила йому просто під хвіст, друга в один з двигунів, знісши півкрила», – згадував потім Осипович. Очевидно, одна з ракет наводилася за відбитим від цілі радіолокаційним сигналом винищувача, інша – за тепловим випроміненням двигуна. За даними радянських наземних служб, до виходу лайнера з повітряного простору СРСР у небо над міжнародними водами лишалося півтори хвилини льоту.

Ймовірно, багато людей в лайнері загинули миттєво від раптової розгерметизації салону і перепаду тиску: «Боїнг» ішов зі швидкістю 810 кілометрів за годину на висоті 9700 метрів. Після влучення другої ракети у сопло турбіни і знесення нею півкрила літак втратив рівновагу і каменем пішов униз. Або ж спалахнув і вибухнув, адже були вражені вузли, безпосередньо зв'язані з паливною системою.

«Боїнг-747» був оснащений найдосконалішою навігаційною апаратурою, начинений кількаступеневою системою її дублювання. Невже на суперсучасному лайнері могли вийти з ладу всі вони одночасно, а також радіостанція? Ще й пілоти і штурман не помітили, що летять не над океаном, а над суходолом? За свідченням пілотів, які багато разів літали трасою Р-20, відхилення від курсу літаком такого типу не може перевищувати 40 кілометрів. Командиром «Боїнга» рейсу 007 був 45-річний Чан Бен Ін, який у званні полковника вийшов 1971 року у відставку з ВПС Південної Кореї, а наступного року став працювати у «Коріен ейрлайнс». Він мав наліт 10627 годин, із них на «Боїнгу-747» – 6618. Трасою Р-20 літав понад 5 років, 1982 року був відзначений за безаварійну роботу. У 1981-1982 роках був навіть командиром персонального авіалайнера президента Південної Кореї Чон Ду Хвана. Невже такий досвідчений пілот та його екіпаж не помітили таких несправностей на борту і відхилення від курсу більш як на півтисячі кілометрів?

Чомусь під час польоту рейсу 007 саме в тому районі над нейтральними водами курсували американський літак-розвідник RS-135, два протичовнові літаки ВПС США «Оріон», літак системи далекого виявлення і наведення Е-3А «АВАКС». Там же на бойовому чергування перебували кілька американських військових кораблів. Саме тоді і саме там перебував упродовж двох навколоземних витків американський розвідувальний супутник «Феррет-Д», здатний вловлювати найменші імпульси систем радянської ППО. Саме над цими районами пролягала орбіта запущеного 30 серпня 1983 року космічного «човника» «Челленджер» – того самого, який вибухнув під час свого чергового старту взимку 1986 року. Саме на рейсі 007 екіпаж лайнера був збільшений аж до 29 осіб, хоча зазвичай його кількість – 12-15 із стюардесами включно.

Якщо припустити що диспетчерські служби Анкориджа не помітили відсутності радіозв'язку з рейсом 007, того, що він відхилився від траси аж на 500 кілометрів, не пройшов перших два із дев'яти обов'язкових пунктів контролю над океаном, – чому не забили на сполох, не повідомили про це аналогічні служби в Хабаровську і Токіо? Що завадило вісьмом радянським винищувачам примусити «Боїнг» сісти на один з аеродромів ще тоді, коли він впродовж 1,5 години летів над Камчаткою? Чи бачив Геннадій Осипович, що стріляє в пасажирський літак? «Схожий він був на цивільний, дуже схожий, – згадував потім відставний підполковник, – але будь-який літак можна закамуфлювати. Я впевнений, що то був розвідник».

Припустімо й радянську версію про те, що лайнер ішов з вимкненими бортовими вогнями, хоча для пасажирського літака з таким досвідченим командиром вона малоймовірна. Але невже у салонах двоповерхового гіганта, де дрімали майже три сотні пасажирів, зашторили всі ілюмінатори? У нічному небі такий лайнер скидається на новорічну ялинку. Невже Осипович,коли впритул підлетів до «Боїнга», не помітив бодай маленького вогника? А також характерного тільки для «Боїнга-747» «горба» у передній частині фюзеляжу, чого немає в RS-135? Питань дуже багато.

Стверджуючи, що політ «Боїнга» був розвідувальним, СРСР визнавав й інше: жодної розвідувальної апаратури серед уламків лайнера на морському дні не знайшли. Найімовірніше, авіарейс 007 був просто «мішенню», яка перевіряла роботу станцій радянської ППО, яку фіксували літаки-розвідники й супутники.

У червні 1985 року в СРСР був заарештований і невдовзі розстріляний за зраду найцінніший за всю історію агент ЦРУ Адольф Толкачов. Цей супершпигун передавав американцям безцінну інформацію про найсучаснішу радянську апаратуру електронного стеження і протидії, системи «свій-чужий» і новітні радари, чим, за найскромнішими підрахунками самого ЦРУ, зекономив для США щонайменше 50 мільярдів (!) доларів. Можливо, саме його інформацію перевіряв таким чином корейський «Боїнг»-«мішень»?

Відразу після катастрофи СРСР і США спорядили на місце трагедії секретні підводні експедиції. На порівняно невеликій глибині їм було неважко відшукати район падіння лайнера. Водолази побачили розкидані на дні на величезній площі (переважно в міжнародних водах) фрагменти «Боїнга». Стверджували, що людських останків не виявили, і це дало підставу СРСР заявити, що, крім екіпажу, на борту рейсу 007 нікого не було. Але цю версію відкидають пасажирські служби Нью-Йорка і Анкориджа. Справді, невже велетенський лайнер вирушив у звичайний рейс без жодного пасажира на борту? А ще океанологи, які кажуть: у цьому районі досить значна підводна течія, яка порозносила і без того розкидані на велетенській площі дрібні фрагменти, а біля піщаного дна живуть колонії специфічних морських рачків...

Шукали, звісно, й «чорні ящики» «Боїнга». І, безумовно, знайшли. Але невідомо, хто саме. Тому й донині невідомі розшифрування цих самописців. Ще 30 років тому і радянські, і американські спецслужби засекретили «Справу рейсу 007» аж на 50 років. Але й сьогодні, коли світ так змінився, знімати гриф «Цілком таємно» ні американці, ні росіяни з неї не збираються.

Очевидне одне: оскільки навіть американці не розкривають таємниць трагедії, то не все так просто і у загибелі 269 невинних людей винувата безглузда холодна війна за світове панування.

За матеріалами газети "Високий Замок".

Цитувати цю статтю на Вашому сайті

Щоб процитувати цю статтю на Вашому сайті, скопіюйте
і вставте код з віконечка на вашій сторінці у форматі HTML




Перегляд :

Вбивство слона або таємниця 007
Вівторок, 03 вересня 2013
"Слоном" називають широкофюзеляжний літак Боїнг-747 за його велетенські розміри. Але навіть "слон" 30 років назад не зумів вистояти проти...

Останнє оновлення на Вівторок, 03 вересня 2013, 11:35
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити