Як ми вже писали в статті "Літаки-невидимки - СРСР перший?", Радянський Союз розробляв літак-невидимку, але через певні причини згорнув даний проект.

Як пише Вікентій Соломін, країни Заходу також прагнули завоювати першість в повітрі та виготовити літаки-невидимки. Особливо старалась Німеччина. Вони намагались модифікувати винищувач Ме-109 та розвідник Hs-126. Правда, тут німці нічого не видумували, конструкцію літаків не міняли. Вони хромували та полірували частини планера літака, які були виконані із металу. Однак насувалась війна і звичайне маскування, яке значно дешевше, на той час було актуальніше. Але ці дані недостовірні. А ось про проект літака Ho 2-29 відомо достеменно. Йому ми присвятимо окрему статтю.

Існують згадки і про так звані "Дисколети" (про них ми також напишемо в окремій статті). Вони створювались під егідою товариства "Аненербе" (Німецьке товариство з вивчення давньої германської історії і спадщини предків). Форма літальних апаратів повинна була знизити видимість до мінімуму. Судячи з усіх наявних даних, таких апаратів було виготовлено 10-12 штук. Два піднялись у повітря. Інші використовувались як макети, на яких відпрацьовувались окремі задачі.

В Англії згідно недостовірних даних також намагались розробити літак-невидимку. В деяких архівах згадується про проект "Ts-3". Він передбачав на базі літака "Спідфайер" створення розвідника з "особливими характеристиками". Але більше, на жаль, інформації немає. До сих пір перелік цих "особливих характеристик" засекречені.

А після війни першість в розробці невидимок перехоплює Америка. Про це в статті "Літаки-невидимки - невидимі, але не для всіх".

Література:

1. Вікентій Соломін, "Невидимка".