Коротка історія експлуатації літака Су-9 та його модифікації
Субота, 23 квітня 2011, 00:00

Модель Ще до офіційного впровадження серійного ремонту літаків Су-9 (див. статтю "Шлях до літака Су-9") їх почали виготовлювати авіазаводи № 153 в Сибірі та № 30 "Знамя труда" в Москві. На протязі всього часу випуску винищувачів Су-9 їх весь час вдосконалювали та модернізували. Переважно це було пов'язано з появою нового обладнання та озброєння. Так, в лютому 1961р. був облітаний Су-9 (№ 0805) з автоматичним радіокомпасом АРК-10. В кінці 1960-х років літак був доповнений автоматичною системою регістрації польотів САРПП-12, також ПВД-5 замінили на ПВД-18.

  В 1969 р. на літаку поміняли ракети на Р-55 з тепловою головкою самонаведення, розробленою М.Т.Пікотою. Також використовувались Су-9 з двома ракетами РС-2 УС та двома Р-55. Для цього модернізували радіолокатор РП-9У, після чого отримав назву РП-9УК.
Пробували використовувати винищувач в ролі бомбардувальника, встановивши замість підфюзеляжних баків контейнер УПК-23-250. Але в такому разі дуже суттєво зменшувалась дальність польоту.
  Освоєння авіатехніки в частинах проходило важко. Часу давали мало, а літак був доволі складний в управлінні. Для прикладу, першими приступили до освоєння літака винищувальний полк в м. Толмачово (біля Новосибірська), їм дали "аж" чотири місяці. Ніхто і не враховував відсутність спарки на даний тип літака.
  Ще в 1959 р. ОКБ Сухого приступила до розробки учбово-боєвої машини Су-9У, яка в той час іменувалась У-43. Фюзеляж був видовжений на 600 мм. Ліхтар складався з двох нерухомих козирькыв, двух відкидних частин та рами, яка розділяла кабіни. Також ліхтар був оснащений механізмом блокування скидування. В склад системи кондиціювання включили ВВР. Кількість підвісок для ракет зменшили з чотирьох до двох, залишивши тільки зовнішні. Злітна маса літака збільшилась на 630 кг в порівнянні з Т-43.
  25 січня 1961 р. льотчиком Є.К. Кукушевим було здійснено перший політ. Після закінчення заводських випробувань його направили на держвипробування в Ахтубінськ. Та по дорозі зламався двигун АЛ-7Ф-1-100У. Ремонту він не підлягав, а замінити його змогли тільки в квітні. Державні випробування У-43 закінчив в грудні 1961 р., здійснив 83 польоти.
  В ході випробувань прийшлось серйозно змінювати конструкцію ліхтаря для кращого огляду із задньої кабіни.
  Є.К. Кукушев 23 березня 1962 р. облітав доопрацьований Су-9У, в другій половині квітня провели контрольні випробування, після чого був рекомендований для навчання особистого складу. Всі спарки виготовив завод № 30.
  Експлуатувались літаки Су-9 в 30-авіаполках проти-повітряної оборони, остання частина замінила дані винищувачі на більш новіші в 1981 р., тобто більше двадцяти років Су-7 захищав простори СРСР.
  Встановив ряд рекордів. Ще 14 липня 1959 р. В.С. Ільюшин досягнув динамічного потолка 28852 м. 28 травня 1960 р. Б.М. Андріанов пролетів 100 км зі швидкістю 2095 км/год.
  В вересні 1962 на полегшеному варіанті винищувача з двигуном, який на форсажі мав тягу на 12 % вищу, ніж звичайно, льотчик В.С. Ільюшин виконав горизонтальний політ на висоті 21170 м, а А.О. Кознов пролетів 500 км зі швидкістю 2337 км/год.

 Детально розглянути конструкцію літака Су-9 можно тут.

Література:
1. Моделіст-конструктор. 2007, № 12.

2. Проклов Володимир Су-9, Су-11 і радянський Me-262.

3. Гордюков Микола. Перші реактивні винищувачі Сухого. "Polygon", 1994

Цитувати цю статтю на Вашому сайті

Щоб процитувати цю статтю на Вашому сайті, скопіюйте
і вставте код з віконечка на вашій сторінці у форматі HTML




Перегляд :

Коротка історія експлуатації літака Су-9 та його модифікації
Субота, 23 квітня 2011
Ще до офіційного впровадження серійного ремонту літаків Су-9 (див. статтю "Шлях до літака Су-9") їх почали виготовлювати авіазаводи №...

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити