Як згадували в статті "Літак Іл-12 - історія експлуатації", в процесі експлуатації літак Іл-12 весь час доопрацьовувався. В своїй кінцевій конфігурації суцільнометалевий літак Іл-12 мав низькорозташоване трапецевидне крило трьохлонжеронної конструкції, розмахом 31.7 м, площею 103 кв.м. Механізація - закрилки, щілинні елерони та гальмівні щитки на центроплані. Довжина літака 21.31 м, висота - 7.8 м. Фюзеляж балочний, складався з 41 шпангоута, стрингерів та обшивки. Для теплоізоляції по бортам, стелі та перегородкам було перекладено  шерстяним ватіном. Вхідні двері розташовані по правому борту, в пасажирському варіанті відкривалась назовні, в вантажних - всередину. Також в вантажних літаках по лівому борту були додаткові двері.

Рулі напрямку та висоти з балансирами, обшиті полотном. На літаку Іл-12 використовувалось трьохопорне шасі з переднім колесом. Всі опори мають по два колеса. Гальмівні - тільки на основних опорах. В хвостовій частині розташовується додаткова опора з одним колесом для попередження пошкоджень від контакту з землею.

Система управління здвоєнна, механічного типу. Педалі управляють рулями повороту та для гальмування на посадці.

В своїй кінцевій конфігурації на літаку Іл-12 використовувались повітряні гвинти АВ-9В. Привід зміни його кроку - гідравлічний.

Використовувались два двигуни АШ-82 ФН потужністю 1850 к.с. Пальне вприскувалось безпосередньо в 14 циліндрів, розташовувалось в 10 баках, загальною ємністю 6000 л.

Гідравлічна система була основна та аварійна. Основна - для управління випуском та прибиранням шасі, щитками та закрилками, для гальмування та автопілота. Аварійна - для випуску основних опор. Для аварійного випуску передньої опори використовувалась повітряна система. Для аварійного гальмування - гідро-повітряна система.

Система протиобледеніння літака Іл-12 була власної розробки ОКБ "Ільюшина", крило, стабілізатор та скло ліхтаря кабіни обігрівались теплим повітрям, утвореного відбором вихлопних газів та змішування їх з повітрям для досягнення потрібної температури. Ззовні скло омивалось спиртом та склоочисниками. Повітряні гвинти омивались антифризом або спирто-гліцериновою сумішшю.

Обігрів кабіни відбувався з допомогою двох бензинових обігрівачів Бо-10 та регулювались заслонками.

Система кондиціювання кабіни була приточно-витяжна. Повітря поступало через два забірника в передній частині фюзеляжа і через забірники, розташовані під багажним відділенням. Вуглекислий газ відбирався з кабіни через три отвори в верхній частині фюзеляжа.

Два генератори ГСН-300 забезпечували електричне живлення літака Іл-12, також були передбачени дві акумуляторні батареї типу 12А-300.

Літак досягав практичного потолка 6500 м, максимальної швидкості - 407 км/год., дальність польоту - 1150 км. Максимальна злітна вага - 17 250 кг, маса палива - 2940 кг.