Авіація другої світової війни - подвиг Олексія Петровича Маресьєва PDF Друк e-mail
Написав Тарас   
Субота, 21 травня 2011, 10:02

Видатний пілот Вчора було день народження легендарного льотчика, Героя Радянського Союзу, людини, яка не дивлячись на важку інвалідність, не знітилась, зуміла продовжити літати та збивати в нашому небі літаки фашистських загарбників, Олексія Петровича Маресьєва.

Народився в 1916 р. В м. Камишине Саратовської губернії Волгоградської області. Батько воював в 1-й Світовій війні. Повернувшись, помер, коли маленькому Олексію 3 р. Мати, Єкатерина Миколаївна, працювала прибиральницею на деревообробному заводі. Було дуже важко, крім Олексія було в неї ще два сини - Петя і Коля.

Після закінчення 8-го класу поступив в училище при лісозаводі, де отримує спеціальність токаря по металу. На ньому ж розпочав свою трудову діяльність. З самого дитинства цікавився авіацією. Подає заяву на вступ в Московський авіаційний інститут, але в 1934 р. його направляють на будівництво в Комсомольск-на Амур. Але Олексій не залишив свою мрію, паралельно з важкою роботою займається в аероклубі. Завдяки цьому в 1937 р. був призваний служити в авіапогранзагін (острів Сахалін). Там отримує направлення в Балтійське авіаційне училище ім. О.К. Сєрова, де, нарешті,по справжньому піднявся в повітря. Закінчив його в 1940 р., отримав звання "лейтенант". До війни залишався в училищі льотчиком-інструктором.

Розпочалась війна... В серпні 1941 р. направлений на Південно-Західний фронт. Служив в 580-му ІАП. Свій перший бойовий виліт здійснив 23 серпня 1941 р. в районі Кривого Рогу в складі ланки літаків "Як".

На початку 1942 р. його полк перекинуто на Північно-Західний фронт. Тут він збив свій перший літак. Над дем'янівським виступом після черги пострілів радісний Олексій Маресьєв побачив дим за фашистським літаком Ju-52. До кінця березня на його рахунку було уже 4 збиті літака ворога.

4 квітня в районі Старої Руси виконував завдання по прикриттю бомбардувальників, там його літак підбили. Був вимушений сісти на території, занятій німцями. Тут в повній мірі проявилась його сила волі та витримка. 18 діб на покалічених ногах, повзком пробирався до лінії фронта. Першими його побачили батько та син із села Плавні. На окрик Маресьєв не озвався, не було сил. Тому селяни не підійшли до нього, думали, фашист. Згодом його знайшли хлопчаки із села Плав Кисловського. Близько тижня в селі, де і лікаря не було, боролись за його життя. На щастя, недалеко від села на початку травня сів літак А.М. Дехтяренко, який і відвіз Маресьєва в госпіталь. Там із-за гангрени лікарі були вимушені ампутувати йому обидві ноги в районі гомілки.

Здавалось, кар'єрі льотчика кінець... Але одного разу почув історію про пілота першої Світової війни Прокоф'єва-Сєвєрського, який, втративши праву ногу, продовжував літати. В вересні 1942 р. направлений в санаторій. Там інтенсивно тренується ходити на протезах. В результаті, для стороннього спостерігача не була помітна інвалідність Маресьєва. А коли він перед комісією на протезах станцював - його без питань направили в Ібресинську льотну школу.

Перший пробний виліт здійснив в лютому 1943 р. В червні вернувся в стрій в 63-й винищувальний гвардійський авіаційний полк. Спочатку його в бойові вильоти не пускали. Але Олексій Маресьєв наполягав. І коли свого добився, ніхто не пожалів про це. Було враження, що його майстерність тільки виросла. 20 липня 1943 р. на винищувачі Ла-5 ФН збив три німецькі літаки Fw.190, які прикривали бомбардувальників Ju.87. 24 серпня йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

В 1944 р. став льотчиком-інструктором - все таки навантаження давали по себе чути. На той час зам. командира ескадри 63-ГвІАП старший лейтенант Маресьєв здійснив 87 бойових вильотів, збив 11 літаків противника, при чому,більшу половину з них (7 штук) після ампутації ніг!

В 1946р. звільняється з ВПС СРСР. Останні свої польоти здійснив на початку 50-х років на літаку У-2 в якості інструктора спецшколи ВПС. З властивою для нього наполеглевістю береться за науку, в 1952 р. закінчує вищу партійну школу, в 1956 р. - аспірантуру, в цьому ж році - кандидат історичних наук. До самої смерті трудився в складі Радянського комітету ветеранів війни. Помер 18 травня 2001 р.

Його життя відображено в "Повісті про справжню людину" Бориса Польового. Героїзм та сила волі Олексія Петровича Маресьєва захоплюють до сьогодняшніх днів і ще раз доказують - сила духу значно сильніша від фізичних вад.

Цитувати цю статтю на Вашому сайті

Щоб процитувати цю статтю на Вашому сайті, скопіюйте
і вставте код з віконечка на вашій сторінці у форматі HTML




Перегляд :

Авіація другої світової війни - подвиг Олексія Петровича Маресьєва
Субота, 21 травня 2011
Вчора було день народження легендарного льотчика, Героя Радянського Союзу, людини, яка не дивлячись на важку інвалідність, не...

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити